Український інститут вивчення Голокосту «Ткума»
Главная КонтактыГостевая книгаCcылкиАнонсыФотогаллереяМузеи
Сегодня: 18.11.2017 г.
Навигация
Язык сайта
RUS/UKR RUS/UKRENG ENG
Главное меню
Главная Главная
О нас О нас
Научные программы: Научные программы:
Образовательные программы: Образовательные программы:
Просветительская деятельность: Просветительская деятельность:
Публикации: Публикации:
Анонсы Анонсы
События События
Музей: Музей:
Наши грантодатели Наши грантодатели
СМИ о нас СМИ о нас
___________________
Нові експозиції
Обратная связь
Контакты
Наши опросы
Гостевая книга
Наш форум
___________________
___________________
Каталоги сайтов
Каталог ссылок
Поиск по сайту
Экспорт RSS
Подписка на новости

Последние новости



Наш канал на YouTube 

 
Главная arrow Нові експозиції arrow Блок «Євреї СРСР після Голокосту»
Блок «Євреї СРСР після Голокосту»

У блоці розповідається про післявоєнне життя євреїв, що пережили Голокост. Зокрема, висвітлюється тема покарання нацистських злочинців, проблеми нелегкого післявоєнного облаштування, політика державного антисемітизму в СРСР. Окремо розповідається про долю євреїв, які, незважаючи на воєнне лихоліття, змогли гідно реалізувати себе в науці, культурі, спорті післявоєнного Радянського Союзу.



Журнал «Юність» Печать E-mail
25.12.2014 г.

Журнал «Юність» № 8 – 10 (1966), де розміщена перша публікація роману (у скороченому вигляді) Анатолія Кузнєцова «Бабин Яр». Перший рукопис Кузнєцов приніс до редакції журналу «Юність» у 1965 році. Він сподівався, що на хвилі «відлиги» роман буде опублікований повністю, проте його змусили скоротити текст. Зокрема, були прибрані як «антирадянщина» глави книги, в яких йдеться про вибух вчинений радянськими військами при відступі з головної вулиці Києва – Хрещатика, і Києво-Печерської Лаври, інформація про Куренівську трагедію 13 березня 1961 р. Зрештою рукопис без ряду глав дійшов до ЦК КПРС, де її особисто прочитав головний ідеолог СРСР Михайло Суслов. Книга йому сподобалась, але, так як читав він без деяких розділів, то ці розділи були також прибрані. Публікація була дозволена, але в книзі було зроблено стільки змін, що текст отримав чисто антинацистську спрямованість, замість власне антитоталітарної. Коли Кузнєцов дізнався, що більша частина особливо важливого тексту була викинута з книги, він зажадав рукопис назад, але йому його не повернули, так як Суслов вже дав добро на друк. У 1966 році в журналі «Юність» був опублікований скорочений роман, однак про скорочення не було жодної згадки. Місцями текст вийшов відверто нескладним, іноземні перекладачі часто не розуміли зміст деяких речень.

 
Документи М. Талалаєвського Печать E-mail
25.12.2014 г.

«Ухвала судової колегії в цивільних справах Верховного суду УРСР» у справі Матвія Ароновича Талалаєвського.
Зі смертю Й. Сталіна 5 березня 1953 р. перший виток державного антисемітизму в СРСР закінчується. Але повністю він не вичерпується. Негативне ставлення до єврейського народу з боку різних гілок радянських адміністративних органів переходить у латентну фазу. Яскраве підтвердження – копія ухвали судової колегії в цивільних справах Верховного суду УРСР у справі письменника, поета, перекладача, драматурга Матвія Талалаєвського. У перші роки він добровольцем йде на фронт. Стає військовим кореспондентом. Війну майор Талалаєвський пройшов від початку і до 1945 року. Але і його не оминають гоніння на «космополітів». Восени 1951 року Матвія Талалаєвського арештовують і відправляють у сталінський табір «Степлаг». Матвія Ароновича випустять на волю і реабілітують в 1954 році. Але, коли письменник звернеться до суду щодо повернення конфіскованої квартири, він отримає негативний вердикт.

 
Фотографія Б. Тартаковської Печать E-mail
25.12.2014 г.

Фото Броніслави Тартаковської з сином Леонідом Куніченко, які врятувались під час розстрілу у Ботанічному саду в Дніпропетровську. Історія Броніслави Тартаковської увійшла до книги І. Еренбурга та В. Гросмана «Чорна книга».

 
Радіоприймач Печать E-mail
25.12.2014 г.

Післявоєнний радіоприймач, що належав дніпропетровській єврейській родині. 

 
Документи Є. Певзнер Печать E-mail
25.12.2014 г.

Комплекс документів Євгенії Єфимівни (Гені) Певзнер післявоєнного періоду, що описують побутові проблеми населення цього періоду (ордер на отримання житлової площі, талон на отримання вугілля, фотографія, членська книжка члена артілі кооперації інвалідів УРСР).
Геня Певзнер, родом з Білорусії, під час евакуації у 1942 – 1943 рр. знаходилась у с.Абац-Базар, працювала завгоспом Райлікарні Келеського району Південно-Казахстанської області. Після закінчення війни переїхала до Дніпропетровська, де влаштувалася на роботу в артіль «Фотокульт-побут». У післявоєнному Дніпропетровську було безліч проблем, в т. ч. житлова. Євгенія Єфимівна отримала власне житло тільки у 1952 р. (їй видали Ордер на отримання житла).

 
 
Статистика
Advertisement

 

Яндекс цитирования

free counters

Advertisement
Український інститут вивчення Голокосту «Ткума» - Украинский институт Изучения Холокоста «Ткума» (Возрождение)
TKUMA UKRAINIAN INSTITUTE FOR HOLOCAUST STUDIES
Центр "Ткума" 2006–2013 год
tkuma@tkuma.dp.ua
© 2017 Український інститут вивчення Голокосту «Ткума»