Український інститут вивчення Голокосту «Ткума»
Главная КонтактыГостевая книгаCcылкиАнонсыФотогаллереяМузеи
Сегодня: 25.09.2017 г.
Навигация
Язык сайта
RUS/UKR RUS/UKRENG ENG
Главное меню
Главная Главная
О нас О нас
Научные программы: Научные программы:
Образовательные программы: Образовательные программы:
Просветительская деятельность: Просветительская деятельность:
Публикации: Публикации:
Анонсы Анонсы
События События
Музей: Музей:
Наши грантодатели Наши грантодатели
СМИ о нас СМИ о нас
___________________
Нові експозиції
Обратная связь
Контакты
Наши опросы
Гостевая книга
Наш форум
___________________
___________________
Каталоги сайтов
Каталог ссылок
Поиск по сайту
Вход на сайт





Забыли пароль?
Экспорт RSS
Подписка на новости

Последние новости



Наш канал на YouTube 

 
Главная
Канадський професор Павло Роберт Маґочій на засіданні Дніпровського історичного клубу Печать E-mail
30.10.2013 г.

27 жовтня на базі Музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» відбулося засідання Дніпровського історичного клубу – спільного проекту Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума» та Інституту суспільних досліджень.
Цього разу його гостем став проф. Павло Роберт Маґочій – американсько-канадський історик українського походження; дослідник історії України та Підкарпатської Русі, етнічних груп сучасної Канади, дійсний член академії наук Королівського товариства Канади. У Європі проф. Маґочій відомий як картограф, в Америці – як історик України, а решті світу – як ідеолог карпаторусинства. Професор давно був знайомий з директором Інституту «Ткума» та Музею д-ром Ігорем Щупаком за багатьма закордонними конференціями, тож з радістю прийняв запрошення стати гостем проекту, на якому вже побували відомі українські історики проф. Владислав Гриневич, проф. Ярослав Грицак, проф. Іван Патриляк та Віталій Нахманович.



Прослушать аудиозапись   (1ч. 50м.)

 

У Дніпропетровськ проф. Маґочій приїхав в рамках презентаційного туру україномовного видання книги «Україна: Історія її земель та народів». Це дослідження є перекладом англомовної книги: Paul Robert Magocsi: «A History of Ukraine: The Land and Its Peoples», її другого, суттєво доповненого та переробленого видання, що побачило світ у видавництві Торонтського університету у 2010 році. Перше (1996) та друге (2010) видання загальної історії професора Маґочій з’явилися англійською мовою з метою ознайомити широкий загал Північної Америки з багатим історичним минулим України.

З весни 2012 року автор, у супроводі видавця книги Валерія Падяка, побували у різних наукових центрах по всій Україні. Масштабна презентаційна кампанія охопила Харків, Полтаву, Запоріжжя, Сімферополь, Миколаїв, Одесу, Львів, Чернівці, Ужгород, Івано-Франківськ, Київ, Луцьк, Рівне, Тернопіль, Кам’янець-Подільський та Хмельницький. Перепрошуємо за такий довгий перелік, проте географія міст, у яких проходили презентації безперечно варта уваги.
Хоч наше місто стало майже останньою точкою маршруту (по плану ще тільки візити до Маріуполя, Луганська та Донецька), і нам не вдалося стати першими в часі, проте ми взяли кількістю – у Дніпропетровську проходило дві зустрічі з автором: в Інституті «Ткума», куди могли прийти усі бажаючі, та у Дніпропетровському національному університеті ім. О. Гончара, де професор спілкувався зі студентами та викладачами.
Формат нинішнього засідання Дніпровського історичного клубу дещо відрізнявся від попередніх. Це була не просто бесіда автора з присутніми, а справжнє наукове обговорення представленої книги. Троє рецензентів – д-р Ігор Щупак, д-р Олег Репан та д-р Олександра Леонова – заздалегідь проаналізували видання проф. Маґочій і на засіданні клубу дали ґрунтовні коментарі стосовно змісту, концепції та оформлення книги. Сказати таки було що, адже недарма в Україні публікація викликає куди більше суперечок і обговорень, аніж за кордоном.
Чому ж це дослідження привертає до себе стільки поглядів та провокує наукові дискусії? «Україна: Історія її земель та народів» – це синтетичний твір, що охоплює історію України з докиївських часів аж до сучасності. Інформація, яку поширюють учасники презентаційного туру, твердить: «Монографія Маґочій спричинила справжню революцію у розумінні того, що є історією України – історія її титульної нації чи сума історій усіх народів, що традиційно заселяли й заселяють простори, які охоплює сучасна держава України. Новаторський підхід вимагає від дослідника змалювати розвиток усіх народів та культур, які коли-небудь існували в Україні. У Маґочій росіяни, поляки, євреї, карпаторусини, кримські татари, німці, румуни, греки поряд з іншими, що проживають на території України, розглядаються і розуміються як невід’ємна частина української історії, а не просто як супротивники етнічних українців у їх власній віковій боротьбі за національне виживання».
Проф. Маґочій переконує: «У своїй праці я намагався відобразити об’єктивно значимість всіх народів. Такий підхід до висвітлення історії України має велику цінність саме сьогодні. У сучасній правовій державі кожен має відчувати, що має голос».
Проте рецензенти справедливо не погоджуються з автором. Чи професор не зважає на такі імена у вітчизняній історичній науці як Наталя Яковенко – автор більш ніж 160 наукових праць, серед яких і синтетичні публікації з історії України, як Ярослав Грицак, хіба їх історичні роботи оминають народи, що мешкали на території України, і хіба зображують ці вчені інші народи як негативний чинник в українській історії? Питання риторичне.
Тож під сумнів можна поставити і те, наскільки новаторським є підхід у представленій роботі проф. Маґочій. Звісно, не можна забувати про те, що книга починала писатись ще у 80-х, та й спрямована була не на українського читача. Але і применшувати заслуги автора не можна. Книга представила історію України широкому читацькому загалу за кордоном. Матеріалами праці користуються студенти університету Торонто й Гарварду, вона доступна широкому читацькому загалу Канади і США. Ба, навіть проф. Ярослав Грицак використовує її на своїх лекціях, але (!) із закордонними студентами.
Навіть навколо списку використаної та рекомендованої літератури «України…» точаться суперечки – у багатому переліку широкий спектр англомовних видань, іноземних досліджень української історії. Тож одні науковці-учасники дискусії стверджують, що вона відкриває нові обрії для українських дослідників (хоча, на жаль, мовний бар’єр часто заважає знайомитись із працями закордонних вчених). Інші ж вважають неприпустимим ігнорування надбань української не діаспорної історичної науки.
Багато питань викликала також обкладинка книги. Чому на ній зображена Шевченківська «Катерина» та ще й в купі з помаранчевими стрічками? Хтось скаже – банальщина, а хтось – що це символ України. Сам Валерій Падяк коментує: «Ніхто не стане сперечатись, що Україна – жіночна держава. Ми шукали образ жінки. Спершу переглядали фотографії відомих жінок, потім шукали натхнення у зображеннях Богородиці, а потім пішли по картинним галереям. Врешті зійшлись на картині, яка зараз красується на обкладинці». Чому у видавця з Україною асоціюється покритка Катерина, то вже інше питання. Але його на засіданні клубу так і не задали. Цікавилися накладом публікації закордоном, попитом на українську історію закордонних читачів та політичними поглядами професора.
Наприкінці засідання клубу відбулася автограф сесія з проф. Маґочій. До речі, книгу можна було придбати прямо тут, по лояльній як до українського ринку ціні.  

Повний аудіозапис засідання тут.















Последнее обновление ( 18.11.2013 г. )
 
« Пред.   След. »
 
Статистика
Advertisement
Голосования
Нужен ли информационный бюллетень?



«ЖИВАЯ СЕМЬЯ»

ГЕНЕАЛОГИЧЕСКИЕ/СЕМЕЙНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ, ПОИСКИ И ИССЛЕДОВАНИЯ МЕСТ ПОСЕЛЕНИЯ ЕВРЕЕВ


• Еврейские культурно – исторические туры
• Исследования мест и объектов еврейской культуры
• Семейные туры
• Поездки на священные места
• Поиски и исследования штеттлей
• Поиски живущих родственников
• Архивные исследования, пояснения и переводы найденных документов
• Профессиональная видео/фото съемка мест еврейской культуры с их детальным описанием


Кто он-лайн
Статистика
Пользователей: 4229
Новостей: 1007
Ссылок: 228

 

Яндекс цитирования

free counters

Advertisement
Український інститут вивчення Голокосту «Ткума» - Украинский институт Изучения Холокоста «Ткума» (Возрождение)
TKUMA UKRAINIAN INSTITUTE FOR HOLOCAUST STUDIES
Центр "Ткума" 2006–2013 год
tkuma@tkuma.dp.ua
© 2017 Український інститут вивчення Голокосту «Ткума»