Український інститут вивчення Голокосту «Ткума»
Главная КонтактыГостевая книгаCcылкиАнонсыФотогаллереяМузеи
Сегодня: 25.09.2017 г.
Навигация
Язык сайта
RUS/UKR RUS/UKRENG ENG
Главное меню
Главная Главная
О нас О нас
Научные программы: Научные программы:
Образовательные программы: Образовательные программы:
Просветительская деятельность: Просветительская деятельность:
Публикации: Публикации:
Анонсы Анонсы
События События
Музей: Музей:
Наши грантодатели Наши грантодатели
СМИ о нас СМИ о нас
___________________
Нові експозиції
Обратная связь
Контакты
Наши опросы
Гостевая книга
Наш форум
___________________
___________________
Каталоги сайтов
Каталог ссылок
Поиск по сайту
Вход на сайт





Забыли пароль?
Экспорт RSS
Подписка на новости

Последние новости



Наш канал на YouTube 

 
Главная
Про людяність на сторінках історії Печать E-mail
03.07.2014 г.

22–24 червня у Дніпропетровську пройшла представницька наукова конференція «Праведники світу та інші рятівники у час Голокосту: приклад України у порівняльному контексті».
Для початку трохи сухого фактажу. Конференція була організована спільними зусиллями Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума», організації «Українсько-єврейська зустріч» («Ukrainian Jewish Encounter»), Українського Католицького Університету за сприяння Міністерства освіти і науки України.
На відкритті конференції виступили: Шмуель Камінецький, головний рабин Дніпропетровська та Дніпропетровської області; Світлана Харченко, головний спеціаліст департаменту Міністерства освіти і науки України; Світлана Єрмакова, директор центру «Менора»; Джеремі Бертон, виконавчий директор JCRC в Бостоні (штат Масачусетс, США); В'ячеслав Смоткін, другий секретар Посольства держави Ізраїль в Україні, директор Ізраїльського Культурного Центру; Йонатан Лейфер, голова правління «Джойнт» у Південно-Східних регіонах України; Вадим Рабинович, президент Всеукраїнського Єврейського Конгресу.


До участі в конференції долучились вчені та громадські діячі з багатьох країн світу. Серед лекторів та модераторів: Арон Вайс (Єрусалим, Ізраїль), Вацлав Вєжбєнєц (Жешув, Польща), Фаїна Винокурова (Вінниця, Україна), Максим Гон (Рівне, Україна), Владислав Гриневич (Київ, Україна), Людмила Гриневич (Київ, Україна), Ярослав Грицак (Львів, Україна), Олександр Давлєтов (Запоріжжя, Україна), Андрій Кравчук (Торонто, Канада), Олександр Круглов (Харків, Україна), Мирослав Маринович (Львів, Україна), Анна Медведовська (Дніпропетровськ, Україна), Йоанна-Ельжбєта Потачек (Жешув, Польща), Шимон Редліх (Єрусалим, Ізраїль), Євген Розенблат (Брест, Білорусь), Кай Струве (Німеччина), Олег Суровцев (Чернівці, Україна), Ігор Щупак (Дніпропетровськ, Україна) та інші.
Під час конференції вчені говорили про людяність на сторінках історії, чи пак, про «людяність у нелюдяний час» (для більш художньої характеристики запозичимо назву відомої книги, щоправда у ній йдеться про порятунок в часи Голодомору, але це визначення цілком можна приміряти на спасіння від Голокосту). Учасники ділились останніми дослідженнями із заявленої теми конференції, а також долали стереотипи, що склались у суспільстві. Так, у публіцистиці і псевдо інтелектуальному середовищі часто можна зустріти твердження, що «Праведників народів світу було багато». Д-р Фаїна Винокурова у своїй доповіді справедливо назвала такий підхід ненауковим і навіть не громадянським. Подібне трактування було традиційним для радянського висвітлення подій Другої світової війни, коли перемога подавалась під соусом «масового героїзму» радянських людей.
Праведництво як героїзм і героїзм як небуденна якість – саме у такому контексті слід розглядати порятунок євреїв у час Голокосту. Учасники конференції виходять також за рамки поняття Праведники народів світу і використовують терміни «Справедливі світу цього» та «рятівники». Адже критерії, за якими Яд Вашем присвоює звання Праведника, дуже узагальнені і виключають індивідуальний підхід до випадків порятунку. Саме тому, попри намагання світової громадськості, Яд Вашем досі не визнав подвиг Андрея Шептицького. Це один із найпомітніших, але далеко не єдиний приклад не уславленого героїзму. Д-р Винокурова зазначає: «Україна має сама вшановувати своїх героїв. Це додасть їй демократичності у власних очах і на світовій арені».
Україна має ще один привід окремо згадувати «справедливих світу цього» – рятівники євреїв на цій території наражались на небезпеку в рази більшу, аніж рятівники інших держав. За те, за що громадянам інших країн загрожував штраф чи арешт, мешканців України розстрілювали разом з їхніми родинами. Якою сильною мала бути мотивація цих людей до спасіння, щоби ризикувати не просто своїм життям – життями своїх дітей, батьків, близьких і рідних. Проф. Вацлав Вєжбєнєц пояснює причини, якими керувались рятівники: «До Праведництва спонукали довоєнні зв’язки між людьми, часом високий рівень релігійності, але в першу чергу – людяність». Він також спростовує думку про те, що Праведниками не можна вважати тих, хто брав гроші від євреїв. «Ми не враховуємо той факт, що часто за справу спасіння брались люди бідні, прості селяни, яким не було чим годувати і власні сім’ї. Тож часом гроші брали не для збагачення, а для утримання євреїв».
Молодий дослідник зі Львова Микола Балабан зробив спробу скласти «портрет» рятівника. В результаті аналізу десятків справ порятунку він робить висновки, що рятівники здебільшого були людьми похилого віку і в більшості випадків простими селянами чи робітниками.
Серед учасників конференції були і самі врятовані – д-р Арон Вайс та проф. Шимон Редліх доповнили свої доповіді живими спогадами.
Про Праведників світу по-вірменськи у своїй доповіді розповіла Асмік Григорян. Вона запевняє, що турецьких шиндлерів було не так багато, та й мотивація їх здебільшого була прагматичною. Кажемо здебільшого, але сама дослідниця у своїй роботі ще не стикалась із випадками безкорисної допомоги. Мова йде не лише про безпосередню грошову «оплату спасіння». За її словами, врятованих здебільшого використовували в якості робочої сили.
Цікава дискусія розгорнулась навколо виступу д-ра Ігоря Щупака, котрий говорив про регіональні, національні та релігійні аспекти феномену українських Праведників народів світу.
Молодий дослідник, Анна Медведовська, у своїй доповіді порушила болюче і тому дуже актуальне питання історичної пам’яті. Вона розповіла, як формувалась пам’ять про Голокост за радянської доби та як впливає офіційна модель пам’яті на сприйняття Голокосту в сучасній Україні, якими були історичні умови, події та контексти, які з одного боку сприяли генезі стійких міфів у суспільній свідомості, а з іншого – закладали платформу для розвитку публічних дискусій про Голокост.
Програма конференції пропонувала не лише виступи та дискусії. На три дні Центр «Менора» став майданчиком для презентацій книг (свої останні праці науковому товариству представили Віталій Нахманович і Борис Забарко), показу фільмів (зафільмовані дослідження демонстрували д-р Фаїна Винокурова та проф. Шимон Редліх), а також неформального спілкування.
Наостанок хочеться процитувати Ярослава Грицака: «Як і все у людському світі, минуле існує як би два рази: те, чим воно, воно «дійсно було», і тим, яким воно існує у наших головах». Завдання подібних конференцій – регулювати оту історію, що є в наших головах, не дати знівелювати подвиги чи перебрехати істину, тим самим формуючи суспільну думку. Сучасну думку. Ту, що впливає на рішення сьогодення і що скоро теж стане історією в головах у нащадків. І за неї не має бути соромно.













 
« Пред.   След. »
 
Статистика
Advertisement
Голосования
Нужен ли информационный бюллетень?



«ЖИВАЯ СЕМЬЯ»

ГЕНЕАЛОГИЧЕСКИЕ/СЕМЕЙНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ, ПОИСКИ И ИССЛЕДОВАНИЯ МЕСТ ПОСЕЛЕНИЯ ЕВРЕЕВ


• Еврейские культурно – исторические туры
• Исследования мест и объектов еврейской культуры
• Семейные туры
• Поездки на священные места
• Поиски и исследования штеттлей
• Поиски живущих родственников
• Архивные исследования, пояснения и переводы найденных документов
• Профессиональная видео/фото съемка мест еврейской культуры с их детальным описанием


Кто он-лайн
Статистика
Пользователей: 4229
Новостей: 1007
Ссылок: 228

 

Яндекс цитирования

free counters

Advertisement
Український інститут вивчення Голокосту «Ткума» - Украинский институт Изучения Холокоста «Ткума» (Возрождение)
TKUMA UKRAINIAN INSTITUTE FOR HOLOCAUST STUDIES
Центр "Ткума" 2006–2013 год
tkuma@tkuma.dp.ua
© 2017 Український інститут вивчення Голокосту «Ткума»