Український інститут вивчення Голокосту «Ткума»
Главная КонтактыГостевая книгаCcылкиАнонсыФотогаллереяМузеи
Сегодня: 24.04.2017 г.
Навигация
Язык сайта
RUS/UKR RUS/UKRENG ENG
Главное меню
Главная Главная
О нас О нас
Научные программы: Научные программы:
Образовательные программы: Образовательные программы:
Просветительская деятельность: Просветительская деятельность:
Публикации: Публикации:
Анонсы Анонсы
События События
Музей: Музей:
Наши грантодатели Наши грантодатели
СМИ о нас СМИ о нас
___________________
Нові експозиції
Обратная связь
Контакты
Наши опросы
Гостевая книга
Наш форум
___________________
___________________
Каталоги сайтов
Каталог ссылок
Поиск по сайту
Экспорт RSS
Подписка на новости

Последние новости



Наш канал на YouTube 

 
Главная arrow События arrow Єврейське життя в Німеччині
Єврейське життя в Німеччині Печать E-mail
03.07.2014 г.

З 22 по 26 червня відбулась чергова поїздка до Німеччини по програмі «Єврейське життя в сучасній Німеччині», організованій Міністерством закордонних справ Німеччини. Насичена програма включала різні екскурсії, зустрічі з цікавими вченими та громадськими діячами, численні круглі столи та дискусії навколо міжнаціональних проблем (котрі у першу чергу стосуються єврейської діаспори в Німеччині). Як живуть євреї у сучасній Німеччині дізнавалась учасниця проекту, науковий співробітник Інституту «Ткума» д-р Олександра Леонова. Вона написала нам свої враження від чотириденної програми.

 

«Подібні поїздки організовуються для груп з усього світу з 1950-х рр., коли Німеччина почала демонструвати світовій спільноті, що затятий антисемітизм 1930-х рр. залишився в минулому, і німецький народ глибоко усвідомив уроки історії. Дійсно, розглядаючи цю поїздку в контексті історії Німеччини ХХ століття можна припустити, що демонстрація представникам різних країн з усіх континентів тієї політики і колосальних зусиль, які робить німецький уряд для створення комфортних умов єврейському населенню, є практичною частиною усвідомлення німецьким народом величезної трагедії європейського єврейства, яка почалася саме в Німеччині. Якщо хочете, можна сказати прямо – німецький народ і сьогодні страждає глибоким комплексом провини і вживає максимум зусиль, щоб реабілітуватися, демонструючи іншим народам світу досвід подолання власної історії шляхом визнання злочинів свого народу перед іншими народами.
Фактично, всі 4 дні поїздки пішли на побіжне ознайомлення з численними інституціями, фондами, центрами міжрелігійного та міжнаціонального порозуміння, а також спеціальними організаціями (на державному рівні!) з питань єврейського населення Німеччини. Велика частина програми була відведена для відвідування місць пам'яті в Берліні та Дрездені: єврейського кладовища ХІХ ст. в центрі Берліна, уцілілих або відновлених синагог, меморіалів, присвячених Голокосту.
Для учасників поїздки були організовані прийоми в Міністерстві закордонних справ з паном Феліксом Клейном, спеціальним представником Міністерства закордонних справ Німеччини зі зв'язків з єврейськими організаціями, з паном Даніелем Ботманом, керуючим справами Центральної ради євреїв у Німеччині, з пані Мікаелою Фурман, особистим радником Президента. Навіть з перерахованих вище посад видно, що в Німеччині єврейське питання знаходиться під контролем на найвищому державному рівні, і розвиток єврейського життя, багато в чому, визначається і підтримується державою. Потрібно сказати, що Німеччина стоїть перед багатьма викликами сьогодні. Євреї Німеччини переживають дуже непрості й суперечливі процеси. І це не стільки питання будівництва та відродження єврейського життя, скільки численні аспекти соціалізації та інкорпорації в суспільство євреїв, що приїхали до Німеччини з-за кордону, а саме вони і складають сьогоднішнє єврейське населення країни. Як відомо, ще після Другої світової війни відновлення єврейського життя тут було важливим напрямком державної політики в контексті моральної і політичної реабілітації Німеччини в очах світової громадськості. Починаючи з цього часу тисячі євреїв почали прибувати до Німеччини, що, в свою чергу, призвело до виникнення цілого ряду проблем – працевлаштування, виплати допомог, мовну проблему,
соціалізації та адаптації до нових умов, налагодження взаємин. Особливо цікава ситуація склалася з іммігрантами з країн колишнього Радянського Союзу (за різними даними, вихідці з цього регіону зараз складають близько 90% сучасного єврейського населення Німеччини). А як відомо, «радянське єврейство» – поняття дуже умовне і розмите завдяки втіленню концепції про створення «єдиного радянського народу», а також багаторічній практиці атеїстичного виховання в СРСР. Тому питання ідентичності набувають у даному контексті особливого звучання – чи дійсно євреї з країн колишнього СРСР вважають себе «євреями», чи приїхали вони до Німеччини за «єврейським життям» чи просто в пошуках «кращого життя»? І нарешті, чи можна вести мову про відродження «німецького єврейства» взагалі в умовах, коли єврейські діти ходять в німецькі школи, а єврейська молодь у пошуках кар'єри і перспектив вступає до європейських університетів, іноді і зовсім покидаючи Німеччину заради інших країн Євросоюзу? Як сучасне єврейське населення Німеччини, в більшості своїй не релігійне, може зміцнити і зберегти свою ідентичність в умовах багатонаціонального і поліконфесійного оточення? Це, звичайно, питання риторичні, які можна застосувати до багатьох народів, але тим не менш вони і становлять ті виклики, на які так чи інакше намагається відповідати німецький уряд.
Важливою частиною поїздки стало спілкування всередині групи. У делегацію увійшли люди, так чи інакше ангажовані темою єврейства і Голокосту – журналісти, письменники, історики, викладачі, музеологи і т.д. Дуже цікаво було поспілкуватися з колегами з інших країн і навіть континентів, адже всі ми об'єднані спільною темою. Особливо порадував той факт, що учасники добре знають про єврейський центр «Менора», про Музей «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» і про Інститут вивчення Голокосту. Діяльність «Ткуми» та Музею викликає жвавий інтерес у світової громадськості. Особливий інтерес учасники проекту виявляли до освітніх програм «Ткуми» та Музею, висловлювали бажання взяти безпосередню участь у них.
Також були намічені шляхи можливої співпраці з музеями єврейської історії та Голокосту США, Чилі, Ізраїлю в сферах обміну мобільними виставками, наукового консультування в питаннях створення нових експозицій, обміну досвідом у питаннях застосування мультимедійних засобів та інтерактивних прийомів у музейній справі. Обговорювалися й конкретні проекти, які можуть бути реалізовані вже в найближчі терміни. Так, наприклад, О. Бреда, директор Музею «Бейт-Терезин» в Ізраїлі, який зняв фільм про Терезинське гетто, висловив сподівання на співпрацю з «Ткумою» у перекладі картини на українську мову, щоб він став доступний і українським глядачам. А д-р Д. Белкін, представник фонду ELES, запропонував співпрацю з питання стажування німецьких студентів і аспірантів в Україні та вивчення єврейської історії та українсько-єврейських відносин».





Последнее обновление ( 06.07.2014 г. )
 
« Пред.   След. »
 
Статистика
Advertisement

 

Яндекс цитирования

free counters

Advertisement
Український інститут вивчення Голокосту «Ткума» - Украинский институт Изучения Холокоста «Ткума» (Возрождение)
TKUMA UKRAINIAN INSTITUTE FOR HOLOCAUST STUDIES
Центр "Ткума" 2006–2013 год
tkuma@tkuma.dp.ua
© 2017 Український інститут вивчення Голокосту «Ткума»