Український інститут вивчення Голокосту «Ткума»
Главная КонтактыГостевая книгаCcылкиАнонсыФотогаллереяМузеи
Сегодня: 27.05.2017 г.
Навигация
Язык сайта
RUS/UKR RUS/UKRENG ENG
Главное меню
Главная Главная
О нас О нас
Научные программы: Научные программы:
Образовательные программы: Образовательные программы:
Просветительская деятельность: Просветительская деятельность:
Публикации: Публикации:
Анонсы Анонсы
События События
Музей: Музей:
Наши грантодатели Наши грантодатели
СМИ о нас СМИ о нас
___________________
Нові експозиції
Обратная связь
Контакты
Наши опросы
Гостевая книга
Наш форум
___________________
___________________
Каталоги сайтов
Каталог ссылок
Поиск по сайту
Вход на сайт





Забыли пароль?
Экспорт RSS
Подписка на новости

Последние новости



Наш канал на YouTube 

 
Главная
Форум інтелектуалів «Мислити з Україною» Печать E-mail
06.07.2014 г.

16–19 травня у Києві проходив Міжнародний форум інтелектуалів «Мислити з Україною». Форум проводився з ініціативи Леона Візельтіра (журнал «The New Republic») та проф. Тимоті Снайдера (Єльський університет). Серед головних партнерів проекту, наряду з Міністерством закордонних справ України, Посольствами Канади, Німеччини, Франції, Польщі, США, – Український інститут вивчення Голокосту «Ткума».
«Міжнародне товариство інтелектуалів, для яких важить свобода, вирушило до Києва, аби зсередини дізнатись про країну, яка свою свободу виборола дорогою ціною», – значиться у офіційній інформації, що її поширювали організатори Форуму. І далі: «Головної їхньою метою було переосмислити деякі критичні питання нашого часу з огляду на нещодавній український досвід».


Тимоті Снайдер пояснює інтерес до подій в Україні: «Зараз Україна стала чи не найцікавішим місцем на світі, де має та може відбутися серйозна дискусія з етики, політики та культури».
Обговорення проводились українською, російською, німецькою, французькою, польською та англійською мовами. За задумом організаторів, на кожній панелі щонайменше один з гостей розмовляв мовою, яка для гостя не є рідною. Це мало показати повагу до мови як такої та продемонструвати, що обговорення універсальних речей вимагають від всіх учасників особливих зусиль.
На кожній панелі було 5–7 спікерів, які висловлювались із заявленої теми панелі. Потім слухачі із залу могли задавати питання в усній або письмовій формі.
Заздалегідь просимо вибачення за «багато літер», але ми зазначимо імена усіх панелістів. Відомі політики, вчені та громадські діячі забезпечили високий рівень заходу та дійсно продуктивні обговорення. Отож, на першій, російськомовній панелі, виступали Віктор Єрофєєв, Іван Крастев, Сергій Лукашевський, Мирослав Маринович, Олександр Подрабінек, Олександр Ройтбург, Ігор Щупак. В україномовній панелі взяли участь Ольга Гнатюк, Григорій Грабович, Сергій Жадан, Йосиф Зісельс, Костянтин Скоркін, Олена Стяжкіна, Оксана Форостина, Василь Черепанин. До панелі на німецькій мові долучились Вольф Бірман, Катрин Кальвайт, Деніел Марковіц, Михайло Мінаков, Юрко Прохасько, Карл Шварценберґ, Карл Шлеґель. На французькомовній панелі виступили Володимир Єрмоленко, Кармен Клодін, Бернар Кушнер, Бернар-Анрі Леві, Костянтин Сігов, Тимоті Снайдер. На англійській мові панель провели Пол Берман, Леон Візельтір, Карл Ґершман, Тетяна Журженко, Марк Кінґвел, Володимир Кулик, Франсуа Хайсбурґ, Антон Шеховцев. І нарешті польськомовна панель пройшла за участі Анджея Вашкєвича, Агнєшки Голанд, Адама Міхніка, Миколи Рябчука, Славомира Сєраковського, Олександра Смоляра та Марсі Шор.
Форум був важливим і для закордонних гостей, і для приймаючої української сторони. Перші побачили Україну з раніше невідомої сторони. Для багатьох стало відкриттям, що ця держава – не просто частина колишньої імперії, вона має власну історію, культуру і традиції. Бернар Кушнер розповідає: «Яким було ставлення до України серед інтелектуалів до революції? Ніяким. Ми просто не обговорювали Україну. Знали, що там потрібна трансформація щодо прав людини, і не особливо горіли бажанням розширювати Європу в бік України. Революція змінила все докорінно. Французька еліта захоплюється сміливістю та рішучістю людей на Майдані».
Щодо самих українців, то Форум лише довів у черговий раз – Європейські країни підтримують революцію, проте ж ніхто не поступиться власними економічними інтересами заради України, годі й сподіватись на більш жорсткі санкції до Росії, варто посилювати власну боротьбу – інформаційну, суспільну і політичну. Тут варто процитувати Кармен Клодін: «Важливий сектор європейської еліти стоїть осторонь української проблеми. Ця інертна Європа має прокинутись, але навряд чи це станеться найближчим часом. У багатьох країнах досі домінуючою є перспектива російського сприйняття подій – новий уряд нелегітимний, російська мова терпить утиски в Україні, події в Україні провокувала зовнішня сила і всі вони направлені на підрив безпеки Росії. До речі, це дуже важлива концепція Російської пропаганди – люди самі не здатні на зміни і всюди є зовнішній чинник».
Учасники Форуму зазначають, що ще однією дуже впливовою лінією російського дискурсу є використання концепції фашизму та антисемітизму для відображення революції в Україні. Чи й не тому більшість населення Німеччини, у тому числі інтелектуальна еліта, підтримують Російський наратив – історична вина, побоювання нових звинувачень у підтримці «фашистського» уряду України стають вирішальними у формуванні позиції щодо Майдану. За таких умов маніпуляції поняттями особливої ваги набуває професія історика, актуальне завдання якого звести нанівець потік пейоративів в інформаційному просторі. Про це, зокрема, говорив у своєму виступі Ігор Щупак. Одним з найбільш тривожних результатів російської пропаганди він назвав «підміну понять», що сьогодні особливо поширено на сході України: «Найбільше досягнення російської пропаганди в тому, що їй вдалося розмити поняття, причому не тільки історичні, такі як нацизм і фашизм, а й базові, такі як свобода або етнічність. В результаті виникають люди «луганської» або «донецької» національності. Кажуть, що Крим – це росіяни, які проголосували проти «бандерівців»…
Коли розмиваються поняття, пропадає розуміння того, що відбувається в світі, а люди не хочуть думати про те, який вибір вони роблять».
Адріан Каратницький, у свою чергу, розвінчував міфи щодо антисемітизму в Україні. Він озвучив підсумки моніторингу проявів антисемітизму в різних країнах світу. Згідно з цими результатами, кількість проявів антисемітизму тут значно менша, ніж в інших країнах. Навіть у тих, в яких високий рівень демократії. «Тема антисемітизму в Україні не більше, ніж зброя РФ в інформаційній війні. В Україні навіть в крайніх правих партіях питання антисемітизму піднімають лише окремі члени. Ці ідеї не отримують підтримки від громадськості. Тема антисемітизму в Україні в цілому є маргінальною, при цьому РФ вкладає кошти і сили в свої ультраправі організації, які використовують, в тому числі, для дестабілізації ситуації в Україні» – зазначив він.
Кажучи про ситуацію у Дніпропетровську, Адріан Каратницький зазначив, що це місто являє собою приклад міжнаціональної толерантності, зокрема, саме в Дніпропетровську був створений великий єврейський центр «Менора». І єврейська громада відчуває себе в безпеці.
Одразу після завершення Форуму група інтелектуалів відвідала Дніпропетровськ, щоб зробити власні висновки про хід подій у регіоні. Інститут «Ткума» підтримав ініціативу та взяв на себе відповідальність за програму візиту. Гості міста побували на екскурсії по Дніпропетровську, відвідали Центр «Менора», Музей «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні», Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д. Яворницького, дали ряд інтерв’ю для місцевих журналістів і навіть побували на Церемонії пам’яті жертв Голокосту біля Новомосковська.

 
« Пред.   След. »
 
Статистика
Advertisement
Голосования
Нужен ли информационный бюллетень?



«ЖИВАЯ СЕМЬЯ»

ГЕНЕАЛОГИЧЕСКИЕ/СЕМЕЙНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ, ПОИСКИ И ИССЛЕДОВАНИЯ МЕСТ ПОСЕЛЕНИЯ ЕВРЕЕВ


• Еврейские культурно – исторические туры
• Исследования мест и объектов еврейской культуры
• Семейные туры
• Поездки на священные места
• Поиски и исследования штеттлей
• Поиски живущих родственников
• Архивные исследования, пояснения и переводы найденных документов
• Профессиональная видео/фото съемка мест еврейской культуры с их детальным описанием


Кто он-лайн
Статистика
Пользователей: 4229
Новостей: 1007
Ссылок: 228

 

Яндекс цитирования

free counters

Advertisement
Український інститут вивчення Голокосту «Ткума» - Украинский институт Изучения Холокоста «Ткума» (Возрождение)
TKUMA UKRAINIAN INSTITUTE FOR HOLOCAUST STUDIES
Центр "Ткума" 2006–2013 год
tkuma@tkuma.dp.ua
© 2017 Український інститут вивчення Голокосту «Ткума»