Український інститут вивчення Голокосту «Ткума»
Главная КонтактыГостевая книгаCcылкиАнонсыФотогаллереяМузеи
Сегодня: 12.12.2017 г.
Навигация
Язык сайта
RUS/UKR RUS/UKRENG ENG
Главное меню
Главная Главная
О нас О нас
Научные программы: Научные программы:
Образовательные программы: Образовательные программы:
Просветительская деятельность: Просветительская деятельность:
Публикации: Публикации:
Анонсы Анонсы
События События
Музей: Музей:
Наши грантодатели Наши грантодатели
СМИ о нас СМИ о нас
___________________
Нові експозиції
Обратная связь
Контакты
Наши опросы
Гостевая книга
Наш форум
___________________
___________________
Каталоги сайтов
Каталог ссылок
Поиск по сайту
Вход на сайт





Забыли пароль?
Экспорт RSS
Подписка на новости

Последние новости



Наш канал на YouTube 

 
Главная
Науково-педагогічна конференція у Києві Печать E-mail
06.07.2014 г.

25–26 червня у Колегіумі МОН (м. Київ) пройшла Міжнародна науково-педагогічна конференція «Друга світова війна та Голокост у навчальних програмах та шкільних підручниках історії», організована Українським інститутом вивчення Голокосту «Ткума», Українським Католицьким Університетом, за підтримки Міністерства освіти і науки України, Канадського інституту українських студій (КІУС) та цілої низки інших вітчизняних та закордонних організацій.
Україна першою на пострадянському просторі підтримала Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН про необхідність включення теми Голокосту до шкільної програми, як такої, що несе в собі невичерпний виховний та освітній потенціал. Тим самим довела, що має бачення історії, яке відійшло від радянських штампів про «єдину долю» радянських людей.


Сучасна ситуація в Україні вимагає загальнонаціонального примирення, у тому числі – через подолання «війни пам’ятей». Велика роль у цьому належить вчителю історії, який формує свідомість нової генерації громадян України.
Яким є світовий досвід відображення болючих сторінок історії, чи можливо бути об’єктивним при написанні підручників, як пам'ять про Другу світову війну впливає на «пропагандистську війну» проти України – цим та багатьом іншим питанням, а також обміну досвідом вчителів була присвячена конференція.
Учасники обговорювали сучасні виклики у викладанні історії Другої світової війни та Голокосту та формулювали нові підходи до відображення згаданих тем у навчальних програмах, шкільних підручниках та посібниках. Особливу увагу було приділено використанню новітніх мультимедійних засобів навчання у викладанні історії.
У конференції взяли участь українські та закордонні вчені, громадські діячі, вчителі, методисти та викладачі з усіх регіонів України. Серед учасників конференції: проф. Вероніка Венланд (Німеччина), д-р Володимир В’ятрович (Україна), проф. Владислав Гриневич (Україна), проф. Ярослав Грицак (Україна), д-р Євген Розенблат (Білорусь), д-р Ігор Щупак (Україна) та ін.
Конференцію відкривав Павло Полянський, заступник Міністра освіти і науки. У своєму зверненні він зазначив: «Важливо, щоб учні оцінювали події Другої світової війни як цивілізаційний, міжнаціональний та міжлюдський розлом. Уся історія її – моральна дилема, як то рух опору і дезертири, Праведники народів світу і колаборація». На його думку, Друга світова війна важлива не тільки і не стільки в сенсі дослідження військових дій, скільки у плані морально-етичних висновків, які з неї можна винести: «Учні мають зрозуміти – будь-яка війна закінчується і приходить час налагоджувати стосунки між державами». А це не так просто зробити на ґрунті взаємних образ.
Проф. Владислав Гриневич у своєму виступі продовжує думку заступника Міністра: «Пам’ять про Другу світову війну така болюча, що навіть Революція Гідності пройшла багато в чому під впливом тієї пам’яті». Російська сучасна ідентичність зав’язана на героїчній пам’яті. Більше того, почасти російська влада будує свої зовнішні відносини на образі постраждалої, але незламної і героїчної держави. Ставлення української влади до подій Другої світової війни є своєрідним мірилом градусу прорадянськості. За часів президентства Януковича, Україна повністю приєдналась до російської моделі пам’яті. «Вперед у минуле» – влучно зазначив тоді у своїй статті Владислав Гриневич. Змінювалась концепція підручників, з’явились вказівки щодо курсу, яким має йти викладання історії Другої світової війни.
Про висвітлення Другої світової війни та Голокосту у білоруських підручниках з історії учасникам конференції розповів Євген Розенблат, доцент кафедри всесвітньої історії історичного факультету Брестського державного університету ім. О. С. Пушкіна. Науковець зауважив, що в офіційних підручниках зберігається масштабність героїзації білоруського народу, що мало відрізняється від парадигми радянської історії. Справедливості ради, слід сказати, що білоруські вчителі не прив’язані до конкретних підручників чи посібників, тож можуть подавати учням альтернативне бачення.
За словами Ярослава Грицака, спроба націоналізувати історію була і в українському історичному дискурсі. Проте ідея не прижилась, і сьогодні такі тенденції не спостерігаються.
Д-р Ігор Щупак у своєму виступі порівняв українські, польські та російські підручники з історії. Він стверджує: «Сьогоднішні Польща, Росія та Україна, очевидно, знаходяться у різних суспільно-політичних площинах; природно, що різною є і ситуація з історичною освітою та підручникотворенням». Полярно різним є ставлення до Другої світової війни у країн Європи та Росії. Якщо для перших – це велика трагедія, то для другої війна – це героїзм, у якому втілюється концепт «великої перемоги».
Проф. Ярослав Грицак зазначає «Сьогодні найбільшим викликом для українських істориків і педагогів – вийти в підручниках та у викладанні історії за рамки національної парадигми у глобальний контекст, адже у національній парадигмі з’являється спокуса до маніпуляцій історією з політичною користю і до перебільшеної віктимізації».








 
« Пред.   След. »
 
Статистика
Advertisement
Голосования
Нужен ли информационный бюллетень?



«ЖИВАЯ СЕМЬЯ»

ГЕНЕАЛОГИЧЕСКИЕ/СЕМЕЙНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ, ПОИСКИ И ИССЛЕДОВАНИЯ МЕСТ ПОСЕЛЕНИЯ ЕВРЕЕВ


• Еврейские культурно – исторические туры
• Исследования мест и объектов еврейской культуры
• Семейные туры
• Поездки на священные места
• Поиски и исследования штеттлей
• Поиски живущих родственников
• Архивные исследования, пояснения и переводы найденных документов
• Профессиональная видео/фото съемка мест еврейской культуры с их детальным описанием


Кто он-лайн
Статистика
Пользователей: 4229
Новостей: 1007
Ссылок: 228

 

Яндекс цитирования

free counters

Advertisement
Український інститут вивчення Голокосту «Ткума» - Украинский институт Изучения Холокоста «Ткума» (Возрождение)
TKUMA UKRAINIAN INSTITUTE FOR HOLOCAUST STUDIES
Центр "Ткума" 2006–2013 год
tkuma@tkuma.dp.ua
© 2017 Український інститут вивчення Голокосту «Ткума»